B
Bet.uaІгрова індустрія та ставки
Знайти

Мінцифра: 70% українців вважають азартні ігри способом заробітку

·907 слівредакція
Економіка

Міністерство цифрової трансформації оприлюднило результати другого етапу дослідження впливу азартних ігор на суспільство. Ключовий висновок: більшість громадян мають хибне уявлення про механіку гри, що створює ризики розвитку лудоманії.

70% опитаних українців вважають, що люди починають грати в азартні ігри насамперед для заробітку грошей. Про це свідчать дані дослідження, проведеного на замовлення Мінцифри.

Як зазначають у відомстві, таке сприйняття є хибним і небезпечним. Азартні ігри побудовані на ймовірності, а не на гарантованому доході. Коли гравець сприймає ставки як спосіб заробітку, він не готовий до програшу та починає розглядати невдачі як тимчасові, намагаючись відігратися збільшенням ставок.

«Людина, яка сприймає азартні ігри як спосіб заробітку, від самого початку заходить у гру з хибним очікуванням. Вона не готова до програшу, адже не сприймає його як можливий результат», – пояснили в Мінцифри.

Міжнародна практика свідчить, що ефективне регулювання має включати не лише контроль за бізнесом, а й формування відповідального ставлення до гри. Зокрема, законодавство Іспанії, Італії та Португалії прямо забороняє рекламу, яка створює ілюзію легкого заробітку. У Великій Британії діє кампанія «When the Fun Stops, Stop», яка нагадує, що гра має залишатися розвагою.

В Україні за останній рік посилено контроль за нелегальною рекламою азартних ігор, зокрема вперше почали штрафувати блогерів за просування такого контенту. Регулятор PlayCity налагодив партнерства з глобальними цифровими платформами (Google, Meta, YouTube, TikTok, Viber, Kick, Twitch) для оперативного реагування на порушення.

Мінцифра також розробила першу комплексну Стратегію боротьби з лудоманією до 2035 року. Документ передбачає перехід від боротьби з наслідками до раннього виявлення проблеми. До реалізації Стратегії буде залучено понад 40 державних інституцій: МОЗ відповідатиме за створення системи допомоги залежним, Міносвіти – за профілактику серед молоді, Мінсоцполітики – за підтримку родин, Міноборони – за виявлення ризиків серед військовослужбовців.

«Ми не маємо ілюзій, що культуру відповідальної гри можна сформувати за один чи два роки, – зазначили в Мінцифри. – Але довгострокова скоординована робота дає шанс досягти реальних змін».

Читайте також