Кіберспорт як економічна екосистема: де формуються основні доходи

Кіберспорт давно вийшов за межі змагань професійних гравців. Навколо популярних дисциплін сформувалася повноцінна економічна система, у якій видавці, турнірні оператори, команди, медіаплатформи та бренди отримують доходи з однієї екосистеми.

Ключова особливість цієї моделі — права на саму дисципліну належать видавцю гри. Він створює гру та контролює її використання, тоді як турнірні оператори організовують змагання, команди формують склади й працюють із партнерами, а медіаплатформи транслюють події. Гравці отримують зарплати й призові, бренди купують рекламу та спонсорські інтеграції, а аудиторія витрачає кошти на квитки, цифрові предмети й Battle Pass. Тому один турнір може одночасно генерувати доходи від спонсорства, трансляцій, продажу квитків і внутрішньоігрових продажів.

Найбільше джерело доходу — спонсорство. Його обсяг оцінюють приблизно у $2,8 млрд, а середньорічне зростання до 2034 року — близько 11,7%. Серед компаній, які працюють із цією індустрією, згадуються Red Bull, BMW і Mastercard. Співпраця не обмежується розміщенням бренду на формі команди — компанії долучаються до турнірів і трансляцій.

Окреме джерело — продаж прав на трансляції. Twitch заплатила близько $90 млн за два роки за права на Overwatch League, а Bilibili — приблизно $113 млн за три роки за права на League of Legends у Китаї.

Ще один фінансовий ринок виник навколо цифрових предметів усередині ігор. У травні 2025 року капіталізацію ринку скінів у Counter-Strike оцінювали більш ніж у $6 млрд, а в червні 2024 року унікальний скін для AK-47 продали більш ніж за $1 млн. Зміни правил гри здатні впливати на ціни цих активів: після зміни Valve механіки Trade Up Contract у жовтні 2025 року пропозиція ножів і рукавичок зросла, а загальна оцінка ринку знизилася приблизно з $6 млрд до $4,2 млрд, вартість окремих ножів упала на 43%.

Модель Battle Pass також показує масштаб монетизації. У 2022 році Battle Pass у Dota 2 приніс близько $293 млн, а до призового фонду The International спрямували близько $18,9 млн — приблизно 6,5%. Це демонструє, що гроші генеруються не лише на самій події, а й навколо неї.

Різні дисципліни мають різні моделі. У 2025 році Counter-Strike мав близько $31,47 млн призових, 543 турніри та пікову аудиторію близько 1,78 млн глядачів. League of Legends мала близько $14,6 млн призових, але значно більшу пікову аудиторію — приблизно 6,75 млн, за моделі закритих професійних ліг із гарантованими зарплатами. Dota 2 мала близько $22,5 млн призових на 120 турнірах і пік приблизно 1,75 млн. У мобільному сегменті Honor of Kings наблизилася до $21 млн призових, а PUBG Mobile мала пікову аудиторію близько 1,38 млн. Серед інших дисциплін — Valorant із приблизно $10,4 млн призових і піком 1,47 млн, Fortnite із понад $11 млн і приблизно 947 тис. глядачів, Rainbow Six Siege із близько $9 млн, PUBG — $8 млн та Rocket League — $7 млн. Отже, розмір призового фонду сам по собі не відображає масштабу бізнесу навколо гри.

Офлайн-турніри створюють додатковий економічний ефект для міст. BLAST Austin Major у червні 2025 року проходив з 3 до 22 червня у Moody Center в Остіні. До початку події локальний ефект оцінювали приблизно у $30 млн, а після завершення Angelo Economics оцінила фактичний вплив приблизно у $102 млн. Турнір відвідали 30 248 гостей, 65% із них — з-поза меж Техасу; глядачі представляли всі 50 штатів США та 37 країн. Окрім витрат відвідувачів, подія створила приблизно $46 млн комерційної медіацінності та 37 млрд глобальних згадок брендів, а трансляції виходили більш ніж 30 мовами у 105 територіях.

Україна має власну історію в цій індустрії: сцена почала формуватися у комп'ютерних клубах, у 2001 році вже проходили відбіркові змагання World Cyber Games, а у 2009 році з'явилася NAVI. У 2010 році команда перемогла на IEM, ESWC та WCG, а гравця markeloff називали найкращим у світі. У 2011 році NAVI перемогла на першому The International з Dota 2 із призом $1 млн, а у 2017 році Київ прийняв турнір Dota 2 за участю 16 команд із призовим фондом $3 млн.

До повномасштабної війни кіберспорт в Україні розглядали і як інструмент розвитку туризму: у 2020–2021 роках оцінювали можливість залучати понад 100 тис. туристів на рік і отримувати близько 40 млн грн туристичного збору. Дисципліну офіційно визнали видом спорту, а в Києві планували створити спеціалізований комплекс. Після початку повномасштабної війни регіональна екосистема змінилася: українські компанії скоротили або припинили роботу з російськими контрактами, а ринок переорієнтовується на українську мову та власну аудиторію.

Сигналом для бізнесу є зростання україномовного контенту. У 2025 році україномовні кіберспортивні трансляції сумарно зібрали понад 25,16 млн годин перегляду — на 30,5% більше, ніж у 2024 році, і майже вп'ятеро більше, ніж чотири роки тому. Практичний потенціал для України полягає не лише у вихованні гравців світового рівня, а й у створенні бізнесів навколо них: команд і менеджменту, турнірів, медіа та україномовного контенту, продакшену й трансляцій, підготовки гравців, маркетингу та партнерств із локальними й міжнародними брендами.